Шановні колеги! Передусім, мені, як автору підручника з української мови для 4 класу шкіл з російською мовою навчання, хочеться висловити вам щиру вдячність за уважне ставлення і високу позитивну оцінку нашої роботи. Із задоволенням відповідаю на всі ваші запитання, які виникли під час проведення вебінару на тему «Підготовка до ДПА як важлива складова узагальнення знань з української мови учнів 4-х класів загальноосвітніх закладів з російською мовою навчання».
Оскільки переважну більшість учасників вебінару хвилює питання щодо особливостей організації та проведення в цьому навчальному році державної підсумкової атестації, повідомляю, що найбільш повну і точну інформацію ви зможете отримати за такими адресами електронних ресурсів:
- Все про проведення ДПА в початковій школі у 2016 році:
http://osvita.ua/school/certification/34353/ - Безкоштовний збірник завдань для проведення ДПА у початковій школі: http://osvita.ua/school/50971/
Багато учасників вебінару (Г. А. Отрада, Х. Федорів, Л. Дзюба, К. Зозуля) висловили побажання щодо необхідності збільшення навчальних годин на вивчення української мови в цілому і на опрацювання таких тем, як «Дієслово» і «Повторення вивченого» зокрема. Цілком погоджуюся з тим, що така думка є цілком слушною. Однак, маю констатувати, що кількість навчальних годин регламентується державною програмою. Тому це питання слід адресувати авторам чинних програм.
Слухачка Л. Корольова зауважує, що в підручнику необхідно збільшити кількість завдань для роботи з текстом ы завдань творчого характеру. Відносно цього маю зазначити, що переважна більшість завдань будується на матеріалі зв’язних текстів, що дає можливість визначити тему тексту, його головну думку, дібрати заголовок, скласти план і переказати текст. Однак, оскільки в четвертому класі вивчається досить складний граматико-орфографічний матеріал, а кількість годин на його вивчення є обмеженою, то збільшити кількість вправ, спрямованих на самостійне складання текстів, у нас не було можливості. Але кожен вчитель, спираючись на матеріал підручника (на тексти, вміщені в ньому) може залучити учнів до творчої роботи, наприклад: придумати початок або кінцівку до поданого тексту, скласти розповідь за аналогією до прочитаного тощо.
Слухачів В. Цибулю і О. Мамадалієву цікавить питання відносно методичного супроводу підручників. Повідомляю про те, що на сайті видавництва «Ранок» розміщено електронну версію методичного посібника для вчителя, в якому подано загальні рекомендації щодо організації та проведення уроків. До складу навчально-методичного комплекту, окрім підручника і методичних рекомендацій до нього, входить також зошит із друкованою основою для учнів. Особливістю нового підручника для 4 класу є те, що він має електронний додаток, який дозволяє забезпечити навчальний процес необхідними аудіо- та відеоматеріалами.
Багатьох учасників вебінару цікавить питання відносно того, чи будуть забезпечені підручниками майбутні четвертокласники (Х. Федорів), від кого залежить вибір підручника для використання в навчальному процесі (С. В. Руденко), чи з’являться в наступному навчальному році нові підручники для першого класу (Т. Бережна). Відносно цього маю сказати, що сьогодні кожен учитель має право самостійно здійснювати вибір тих підручників, рекомендованих МОН України, за якими він хоче працювати. Тому з цього приводу зі своїми запитаннями і побажаннями ви можете звертатися як до своїх безпосередніх керівників, так і до видавництв, які мають забезпечити школи необхідною навчальною літературою.
Особливу увагу хочеться звернути на запитання, що стосуються організації навчального процесу за тими напрямами, які розглядалися під час вебінару. Н. П. Голець поставила питання: «Чи можна відкривати учням секрети того навчального матеріалу, який вони будуть засвоювати пізніше?» (ознайомлення з дієвідмінами). Я вважаю, що кожен учитель має вирішувати це питання самостійно, виходячи з особливостей підготовки свого класу.
Багатьох учасників вебінару зацікавило питання навчання учнів творчого переказу (Л. Дзюба, О. Мамадалієва, А. Назарок, Н. Яровикова). У нашому підручнику (вправа 287) ми намагалися розкрити послідовність роботи, спрямованої на навчання дітей творчого переказу, показати можливості урізноманітнення творчої роботи відповідно до індивідуальних можливостей учнів. Тому варто переглянути навчальний матеріал, поданий у цій вправі. Я впевнена, що уважне ознайомлення із завданнями вправи дозволить кожному учителеві визначитися з алгоритмом проведення такого уроку. Не можу не погодитися з думкою Л. Дзюби про те, що важко за один урок провести і підготовчу роботу, і здійснити творче написання, оскільки добре розумію, що рівень підготовки дітей у різних класах може суттєво відрізнятися. Тому кожен учитель має самостійно вирішувати, яким чином він організує цю роботу: за потреби запропонує учням написати твір на наступному уроці чи виконати це завдання вдома. Запитання Н. Яровикової стосувалося доречності використання на таких уроках чернеток. Чернетка є надзвичайно корисною під час написання творчих робіт. Вона дозволяє дитині без страху працювати над удосконаленням своєї роботи. Однак, унаслідок того, що в початковій школі учні пишуть ще досить повільно, учитель не має можливості витрачати час на переписування тексту з чернеток, тому за охайні виправлення, здійснені учнями під час редагування власних робіт, оцінка не знижується. Але, зважаючи на індивідуальні особливості учнів, учитель має сам вирішувати це питання. Якщо в класі є діти, які боляче сприймають виправлення, допущені в зошиті, варто знайти час і дати їм можливість спочатку виконати завдання на чернетці, а потім записати відредагований текст в зошиті.
Щиро дякую за запитання. Запрошую до подальшої співпраці. Буду надзвичайно щаслива, якщо зможу допомогти вам і вашим учням з інтересом вивчати державну мову.
З повагою, О. М. Коваленко.
До нових зустрічей на вебінарах!