Відповіді на питання до спікера Скворцової С. О. до теми вебінару:
«Математика. 1 клас. Методика навчання першокласників складання короткого запису простих задач. Методика ознайомлення першокласників із задачами на знаходження невідомого зменшуваного та невідомого від’ємника»
“Чи доречно з дітьми складати та записувати два коротких записи умови задач: за ключовими словами та схематично відрізками?”
Короткий запис задачі – це засіб перекладу тексту задачі до скороченого вигляду, з який містить об’єкти / об’єкт задачі, ситуацію задачі; в ньому чітко видно числові дані, шукане задачі. Схематичний рисунок – це більш абстрактна модель, в ній вже відсутні ключові слова, показані лише зв’язки між числовими даними, зв’язки між числовими даними і шуканим. Саме схематичний рисунок дозволяє свідомо обрати арифметичну дію, якою відповідаємо на запитання задачі. Тому, в ідеалі, треба складати і короткий запис і схему до задачі. Але, враховуючи індивідуальні потреби і можливості класу, можна варіювати: можна пропустити складання схеми, якщо учні відразу після складання короткого запису можуть обґрунтувати вибір арифметичної дії.
“Дужки це і є короткий запис?”
Ні, дужки є лише елементом короткого запису. Обов’язковими складовими короткого запису є ключові слова, числові дані й шукане.
“Ключові слова в умові задачі ми пишемо повністю чи скорочено?”
Коли діти самостійно складають короткий запис, то ключові слова пишемо скорочено.
“Чи потрібно позначати у короткому записі після знака питання на скільки більше чи менше?”
Ні, не потрібно – наскільки одне число більше за інше, на стільки ж інше – менше за нього. НЕ треба писати після знака запитання ані слова «більше», «менше», і тим більш, не можна писати знаки порівняння ( знаки порівняння записуються лише між математичними виразами).
“Пані Світлано, Ви маєте на увазі “відповідаємо” – усно?”
Доки не перейдемо до структурного запису задачі ( «задача», «розв’язання», «відповідь»), коли ми записуємо задачу у три рядки, записавши у третьому рядку числове значення шуканого, відповідь на запитання задачі даємо усно.
“При пояснюванні задачі обов’язково креслити відрізки чи досить записувати ключові слова ?”
Короткий запис задач є результатом аналізу тексту задачі, але безпосередньо з короткого запису, наочно не видно яке число ми шукаємо – більше чи менше за дане. Схематичний рисунок полегшує дітям свідомий вибір арифметичної дії, якою розв’язується задача.
“Схема обов’язково потрібна???”
Не обов’язково. Якщо учні відразу після складання короткого запису можуть обґрунтувати вибір арифметичної дії, то можна схему не складати. Але, в класі завжди є група учнів, яким схема допоможе наочно уявити яке число шукаємо: більше чи менше за дане.
“Чи обов’язковий короткий запис для розв’язування задач: це є вимогою МОН?”
Ні, короткий запис не є обов’язковим результатом. Ви перевіряєте правильність розв’язання задачі, а не правильність складання короткого запису. Короткий запис – це лише допоміжна модель задачі.
“Як правильно навчати дітей виділяти ключові слова для короткого запису”
Про це йшлося протягом вебінару. Ставимо запитання: «Про що йдеться в задачі?». Якщо в задачі йде мова про кілька дійових осіб, об’єктів, то вони є ключовими словами. Якщо мова йде про один об’єкт, але описується ситуація, яка відбувається з цим об’єктом, то слова, що розкривають ситуацію задачі, є ключовими. А також, треба запам’ятати спеціальні познаки слів «всього» фігурною дужкою та « на скільки більше/менше» круглою дужкою.
“Пані Світлано, якщо паралельно з друкованими зошитами ми вчимося писати в звичайних, чи потрібно дітям креслити схеми у цих звичайних зошитах?”
Не обов’язково. Якщо схема подана на дошці і є результатом колективного аналізу задачі, то переписувати її нема сенсу. Якщо учень самостійно розв’язує задачу і може від короткого запису відразу перейти до обґрунтування вибору арифметичної дії, то схема не потрібна. Якщо учень помиляється у виборі арифметичної дії, то йому слід допомогти скласти схему, щоб він наочно побачив більше чи менше число за дане він шукає.
“Чи мають діти писати план розв’язання задачі у зошит у вигляді запитань (у будь-якому класі)? І якщо так, то коли.”
Ні, не мають!
“Пані Світлано. Якщо ми працюємо тільки в звичайних зошитах, то при розв’язанні задач треба писати і короткий запис і схему, чи достатньо тільки схеми? Спасибі”
Все залежить від індивідуальних потреб і можливості класу. Короткий запис задачі є фіксацією результатів аналізу тексту задачі. Пропускаючи складання короткого запису задачі ми створюємо умови для того, щоб учні не зосереджувалися на аналізі задачного формулювання. Короткий запис і схематичний рисунок – це допоміжні моделі задачі; вони є засобами, які допомагають розв’язати задачу: у короткому записі відсічено несуттєві з точки зору розв’язання задачі частини тексту задачі; у схемі наочно подано взаємозв’язки між числовими даними і шуканими. Якщо учні відразу після складання короткого запису можуть обґрунтувати вибір арифметичної дії, то можна пропустити складання схеми. Якщо учень помиляється у виборі арифметичної дії, то йому слід допомогти скласти схему, щоб він наочно побачив більше чи менше число за дане він шукає.
“Як оформлювати задачу у звичайних зошитах?”
На перших етапах, до розділу 4, у три рядки. Починаючи з розділу 4 – структурний запис задачі.
“Чи не складно дітям, що працювали у 1 класі за підручником Богдановича, у 2 класі працювати за Вашим посібником. Адже система роботи над задачами докорінно відрізняється?”
Але далі будуть ще більші проблеми… Особливо зі складеними задачами! У нас багато часу відводиться на узагальнення і систематизую вивченого за попередній рік навчання. Спробуйте! Такий досвід вже є, і він досить позитивний.
“Чи співпрацюєте Ви з програмою “Інтелект України”?”
Ні, не співпрацюємо! В нас різні концептуальні засади. Наша методика спрямована на порівняння, дослідження впливу змін на розв’язання, на розвиток критичного мислення. Ми вважаємо, що засвоєння має відбуватися у діяльності, воно має бути не довільним. Ми проти механічного заучування, навіть у випадку, потрібних правил. У нас немає, навіть, позначки у зошиті «Вивчи», а лише «зверни увагу».